јнатом≥¤ феЇрверка
I. ќ—Ќќ¬» ѕ≤–ќ“≈’Ќ≤ »
1.1 «агальн≥ пон¤тт¤ про п≥ротехн≥чн≥ сум≥ш≥ ≥
засоби.
1.2 «агальн≥ властивост≥ компонент≥в
п≥ротехн≥чних сум≥шей.
1.3 ѕринципи побудови та властивост≥
п≥ротехн≥чних сум≥шей.
II. ‘≈™–¬≈–ќ„Ќ≤ ѕ≤–ќ“≈’Ќ≤„Ќ≤ —”ћ≤Ў≤
2.1 ‘еЇрверочн≥ сум≥ш≥ св≥тлових та звукових
ефект≥в.
2.2 ƒимов≥ сум≥ш≥.
2.3 «апалювальн≥ сум≥ш≥. ѕорохи.
III. ‘≈™–¬≈–ќ„Ќ≤ ¬≈–ќЅ»
3.1 ќснови технолог≥њ п≥ротехн≥чного
виробництва
3.2 —кладов≥ частини п≥ротехн≥чних
феЇрверочних вироб≥в. ѕ≥роелементи.
3.3 Ѕудова та виготовленн¤ окремих вид≥в
феЇрверочних вироб≥в
«агальн≥ пон¤тт¤ про п≥ротехн≥чн≥ сум≥ш≥ ≥ засоби
ѕ≥ротехн≥ка та п≥ротехн≥чн≥ сум≥ш≥
—лово "п≥ротехн≥ка" походить в≥д грецьких сл≥в:
"п≥р" - вогонь та "техне" - мистецтво, вм≥нн¤. ѕ≥ротехн≥ка
- мистецтво виготовленн¤ р≥зноман≥тних п≥ротехн≥чних сум≥шей, вироб≥в з них, ≥
спалюванн¤ њх з метою дос¤гненн¤ того чи ≥ншого спец≥ального ефекту.
ѕ≥ротехн≥ка - це наука про властивост≥ п≥ротехн≥чних сум≥шей, вироб≥в, а також
про способи виговленн¤ останн≥х. ѕ≥ротехн≥чн≥ сум≥ш≥ при гор≥нн≥ (вибуху) дають
св≥тловий, тепловий димовий, звуковий та реактивний ефекти. ѕ≥ротехн≥чн≥ сум≥ш≥
використовують у в≥йськов≥й справ≥, промисловост≥, с≥льському господарств≥, на
транспорт≥, при наукових досл≥дженн¤м, при зйомц≥ ф≥льм≥в. р≥м того,
п≥ротехн≥чн≥ сум≥ш≥ використовують дл¤ виготовленн¤ феЇрверк≥в.
ласиф≥кац≥¤ п≥ротехн≥чних сум≥шей та засоб≥в
ƒо п≥ротехн≥чних сум≥шей воЇнного призначенн¤ в≥днос¤ть так≥
сум≥ш≥: осв≥тлювальн≥, фотосум≥ш≥, трасуюч≥, ≥нфрачервоного випром≥нюванн¤,
запалювальн≥, н≥чних сигнальних вогн≥в, кольорових сигнальних дим≥в, маскуючих
дим≥в, тверде п≥ротехн≥чне паливо, безгазов≥, газогенеруюч≥, ≥н≥ц≥ююч≥,
≥м≥тац≥йн≥ та ≥н. Ќими спор¤джують наступн≥ засоби: ав≥абомби, артелер≥йськ≥
снар¤ди, ав≥ац≥йн≥ факели, патрони, сигтальн≥ та димов≥ шашки, ракети та ≥н. ¬
народному господарств≥ наступн≥ сум≥ш≥ використовують дл¤: 1) одержанн¤
х≥м≥чних речовин (метал≥в - Ti, V, Cr, Mn, Co, Ni, Zr, Mo, W, газопод≥бних
речовин - O2, SO2, Hal2, H2, N2, N2O та ≥н.); 2) одержанн¤ аерозолей
(протиградов≥ ракети, ≥нсектисидн≥ димов≥ шашки дл¤ захисту сад≥в, сум≥ш≥ дл¤
досл≥дженн¤ вищих шар≥в атмосфери, пов≥тр¤них поток≥в та ≥н.); 3) терм≥тн≥
(зварюванн¤ деталей, рейок, кабел≥в, дрот≥в); 4) с≥рников≥; 5) сигальн≥,
≥м≥тац≥йн≥ та ≥н. ќсновними видами феЇрверочних сум≥шей Ї: сум≥ш≥ кольрових
вогн≥в, ≥скрист≥ сум≥ш≥, звуков≥ сум≥ш≥ та њх комб≥нац≥њ. ѕ≥ротехн≥чн≥ сум≥ш≥
можна класиф≥кувати за характером процес≥в, ¤к≥ прот≥кають при њх гор≥нн≥: 1)
сум≥ш≥, ¤к≥ при гор≥нн≥ дають б≥ле або кольорове полум`¤; 2) сум≥ш≥, ¤к≥ при
гор≥нн≥ вид≥л¤ють багато тепла; 3) димов≥ сум≥ш≥.
¬имоги, ¤к≥ ставл¤ть до п≥ротехн≥чниих сум≥шей
та засоб≥в
ќсновна вимога - це одержанн¤ при д≥њ п≥ротехн≥чного засобу
максимального спец≥ального ефекту. ƒл¤ р≥зних засоб≥в спец≥альний ефект
обумовлюЇтьс¤ р≥зними факторами. ÷е питанн¤ докладн≥ше розгл¤датиметьс¤ при
опис≥ властивостей окремих категор≥й сум≥шей ≥ засоб≥в. ѕ≥ротехн≥чн≥ засоби
повинн≥ бути безпечними при використанн≥ та збер≥ганн≥. ≈фект, ¤кий одержуЇтьс¤
при д≥њ п≥ротехн≥чних засоб≥в, не повинен пог≥ршуватись при њх тривалому
збер≥ганн≥. ѕ≥ротехн≥чн≥ сум≥ш≥ повинн≥ мати достатньо велику густину, волод≥ти
максимальним спец≥альним ефектом при використанн≥ невеликоњ к≥лькост≥
компонент≥в, ф≥зичною ≥ х≥м≥чною ст≥йк≥стю при збер≥ганн≥, оптимальною
чутлив≥стю до теплових та механ≥чних д≥й, м≥н≥мальними вибуховими
властивост¤ми, а також характеризуватис¤ нескладним технолог≥чним процесом
виготовленн¤. ѕри розробц≥ нових сум≥шей необх≥дно в кожному окремому випадку
добре продумати виб≥р окислювача ≥ в≥дновника (пального) та розрахувати
к≥льк≥сн≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ними, при цьому необх≥дно враховувати њх
ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥. ” б≥льшост≥ випадк≥в, щоб задов≥льнити ус≥ вимоги,
¤к≥ ставл¤ть до п≥ротехн≥чноњ сум≥ш≥, кр≥м основних компонент≥в до нењ ще
додають й ≥нш≥ компонети.
«агальн≥ властивост≥
компонент≥в п≥ротехн≥чних сум≥шей
омпоненти п≥ротехн≥чних сум≥шей
ќснова б≥льшост≥ п≥ротехн≥чних сум≥шей - це сум≥ш≥ окислювача
(окисника) ≥ пального (в≥дновника). ” багатьох сум≥шах пальне згораЇ п≥д д≥Їю
кисню, що м≥стить окислювач лише частково; повне згоранн¤ проходить п≥д д≥Їю
кисню пов≥тр¤. р≥м окислювача ≥ пального в склад п≥ротехн≥чних сум≥шей ввод¤ть
цементатори - орган≥чн≥ пол≥мери, ¤к≥ забезпечують механ≥чну м≥цн≥сть
ущ≥льнених (пресованих) сум≥шей; катал≥затори, ¤к≥ пришвидшують або
упов≥льнюють процес гор≥нн¤; флегматизатори - речовини, ¤к≥ зменшують
чутлив≥сть сум≥шей до терт¤ або удару; речовини технолог≥чного призначенн¤
(жируюч≥ додатки, розчинники дл¤ цементатор≥в та ≥н.). р≥м того в сум≥ш≥
кольорових (сигнальних) вогн≥в ввод¤ть речовини, ¤к≥ забарвлюють полум`¤ в
характерний кол≥р; в димов≥ сум≥ш≥ - димоутворююч≥ речовини; в ≥скрист≥ сум≥ш≥
- частинки ≥скроутворювач≥в ≥ т.д. ” де¤ких випадках один ≥ той же компонент
може виконувати к≥лька р≥зних функц≥й. Ќаприклад, цементатор завжди виконуЇ у
сум≥ш≥ функц≥њ пального, а ≥нод≥ - упов≥льнювача гор≥нн¤; н≥трат стронц≥ю
(бар≥ю) Ї окислювачем ≥ одночасно забарвлюЇ полум`¤ в червоний (зелений) кол≥р.
ќкислювач≥
—ум≥ш пального з окислювачем Ї основою будь-¤коњ п≥ротехн≥чноњ
сум≥ш≥. √ор≥нн¤ пального на пов≥тр≥ прот≥каЇ зазвичай пов≥льно, н≥ж гор≥нн¤
його за рахунок кисню окислювача. ќкислювачами служать наступн≥ речовини: 1.
—ол≥: н≥трати (KNO3, NaNO3, Ba(NO3)2, Sr(NO3)2), хлорати (KClO3, Ba(ClO3)2),
перхлорати (KClO4, NH4ClO4), гексафтосил≥кати (K2SiF6, Na2SiF6), хромати
(PbCrO4, BaCrO4), сульфати (BaSO4, CaSO4), сульф≥ти, карбонати, та ≥н. 2.
ќксиди (Fe2O3, Fe3O4, MnO2, PbO2, Pb2O3, CuO) та пероксиди (BaO2); 3. ’лор- та
фторорган≥чн≥ сполуки (пол≥трифторхлоретилен, тефлон, пол≥в≥н≥лхлорид,
гексахлоретан, гексахлорбензол, гексахлорциклогексан). Ќайлегше в≥ддають св≥й
кисень н≥трати, хлорати ≥ перхлорати, на в≥дм≥ну в≥д сульфат≥в, карбонат≥в, оксид≥в,
¤к≥ потребують багато тепла дл¤ вид≥ленн¤ з них кисню. „ерез це оснанн≥
використовують т≥льки в сум≥шах з порошками висококалор≥йних метал≥в (Mg, Al,
Zr).
ѕальне
¬ибираючи пальне необх≥дно врахувати вс≥ вимоги, ¤к≥ ставл¤ть до
п≥ротехн≥чноњ сум≥ш≥. Ќайкращий спец≥альний ефект, наприклад, ¤скравий спалах,
дос¤гаЇтьс¤ при висок≥й температур≥ гор≥нн¤ п≥ротехн≥чноњ сум≥ш≥; у цьому
випадку необх≥дно використовувати висококалор≥йне пальне, наприклад порошки
метал≥в (Al, Mg) та њх сплав≥в. ƒл¤ димових сум≥шей висока температура
небажана; часто дл¤ њх виготовленн¤ вибирають пальне ≥з середньою калор≥йн≥стю
або зд≥йснюють неповне згоранн¤ пального (гор≥нн¤ вуглецю до CO). ¬елике
значенн¤ при вибор≥ пального мають також ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ продукт≥в його
окисленн¤. Ќаприклад, дл¤ сум≥шей кольрових (сигнальних) вогн≥в необх≥дно
врахувати ≥нтенсивн≥сть св≥тлового випром≥нюванн¤ продукт≥в окисленн¤ пального,
а також розпод≥л енерг≥њ випром≥нюванн¤ у спектр≥. ѕальним найчаст≥ше служать
наступн≥ речовини: 1. ћетали (Mg, Al, Ti, Fe, Cu, Sb) та њх сплави (Al-Mg,
Fe-Ti та ≥н.); 2. Ќеметали (с≥рка, вуглець у вигл¤д≥ вуг≥лл¤, граф≥ту, червоний
фосфор); 3. Ќеорган≥чн≥ речовини (сульф≥ди, сал≥циди); 4. ќрган≥чн≥ речовини
(уротроп≥н, крохмал, целюлоза, сахароза та ≥н.).
÷ементатори
ƒос¤гнути високоњ м≥цност≥ сум≥шей т≥льки використовуючи лише
висок≥ тиски при пресуванн≥ не завжди Ї можливим ≥ доц≥льним. ƒл¤ зб≥льшенн¤
м≥цност≥ вироб≥в у сум≥ш≥ ввод¤ть зв`¤зуюч≥ речовини - цементатори. ÷ементатори
одночасно Ї ≥ пальним; введенн¤ њх спов≥льнюЇ процес гор≥нн¤ ≥ п≥двищуЇ х≥м≥чну
ст≥йк≥сть сум≥шей. ƒо цементатор≥в в≥днос¤ть природн≥ ≥ штучн≥ смоли, орган≥чн≥
пол≥мери. ¬ де¤ких випадках введенн¤ цементатор≥в необх≥дне дл¤ наданн¤
м≥цност≥ гранульованим сум≥шам. ћ≥цн≥сть пресованих п≥роелемент≥в залежить в≥д
властивостей основноњ сум≥ш≥; в≥д властивостей цементатора ≥ к≥лькост≥ його в
сум≥ш≥; в≥д ступенн¤ подр≥бненн¤ компонент≥в; в≥д способу введенн¤ цементатора
в сум≥ш (у сухому вигл¤д≥ чи у вигл¤д≥ лаку); в≥д концентрац≥њ розчину; в≥д
тиску пресуванн¤ ≥ часу витримки п≥д тиском; в≥д висоти порц≥њ сум≥ш≥, ¤ку
ущ≥льнюють, ≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж висотою ≥ д≥аметром. ÷ементаторами можуть бути
штучн≥ ≥ природн≥ смоли (≥д≥тол - C48H42O7, бакел≥т - —43H38O7, шелак -
C16H24O5, кан≥фоль - C20H30O2) та продукти њх переробки (резинат кальц≥ю),
висихаюч≥ масла (ол≥фа, касторове масло), клењ (декстрин), лаки
(н≥троцелюлозн≥) та ≥н.
ѕринципи побудови та
властивост≥ п≥ротехн≥чних сум≥шей
ѕринципи розрахунку рецепт≥в п≥ротехн≥чних
сум≥шей
ќсновн≥ положенн¤ дл¤ розрахунку подв≥йних сум≥шей були
представлен≥ п≥ротехн≥ком ÷итовичем ѕ.—. ¬≥н виходив з того, що пальне згораЇ
за рахунок кисню окислювача, при цьому можлив≥сть окисленн¤ киснем пов≥тр¤ не
враховувалась. ѕотр≥йн≥ ≥ багатокомпонентн≥ сум≥ш≥ розгл¤дались ¤к сум≥ш≥, ¤к≥
складались з двох або б≥льшого числа подв≥йних сум≥шей. —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж
подв≥йними сум≥шами, ¤к≥ утворювали багатокомпонентну сум≥ш, встановлювали
експериментально за найкращим спец≥альним ефектом. —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж компонентами
подв≥йноњ сум≥ш≥ в першому наближен≥ можна знайти за реакц≥Їю гор≥нн¤ ц≥Їњ
сум≥ш≥. ѕри цьому необх≥дно знати найб≥льш ймов≥рну реакц≥ю розпаду окислювача
≥ продукти окисленн¤ пального. ≤нколи потр≥йн≥ сум≥ш≥ можна розгл¤дати ¤к так≥,
що складаютьс¤ з двох подв≥йних сум≥ш≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть в соб≥ один ≥ той же
окислювач або пальне. ” такому випадку т¤жко передбачити найб≥льш ймов≥рну
реакц≥ю гор≥нн¤ сум≥ш≥, оск≥льки склад продукт≥в реакц≥њ гор≥нн¤ залежить в≥д
багатьох фактор≥в (температури, тиску, густини сум≥ш≥ ≥ т.д.). ” багатьох
випадках спец≥альний п≥ротехн≥чний ефект п≥двищуЇтьс¤, ¤кщо в процес≥ згоранн¤
пального приймаЇ участь не т≥льки окислювач, а й кисень пов≥тр¤. ÷е пов`¤зано з
тим, що дл¤ багатьох сум≥шей спец≥альний ефект п≥двищуЇтьс¤ з≥ зб≥льшенн¤м
теплоти гор≥нн¤ сум≥ш≥, при цьому пальне повинне легко окислюватись киснем
пов≥тр¤. “иповим прикладом такого пального може бути магн≥й. ≥льк≥сть
пального, ¤ке може згор≥ти за рахунок кисню пов≥тр¤, визначаЇтьс¤
експериментально. —ум≥ш≥, ¤к≥ м≥ст¤ть окислювач у к≥лькост≥ недостатн≥й дл¤
повного згоранн¤ пального, називають сум≥шами з в≥д`Їмним кисневим балансом.
ћожлив≥ високоекзотерм≥чн≥ процеси
Ѕудь-¤ка х≥м≥чна реакц≥¤ (в тому числ≥ гор≥нн¤ п≥ротехн≥чноњ
сум≥ш≥) проходить з розривом зв`¤зк≥в м≥ж атомами ≥ утворенн¤м ≥нших нових
зв`¤зк≥в. “епло буде вид≥л¤тис¤ тод≥, коли розриватимутьс¤ слабк≥ зв`¤зки, а
утворюватимутьс¤ б≥льш м≥цн≥. Ќайб≥льш м≥цн≥ зв`¤зки утворюютьс¤ при з`Їднан≥
атом≥в елемент≥в протилежними за властивост¤ми, наприклад, метал≥в з неметалами
(кисень, фтор). ѕри њх взаЇмод≥њ утворюютьс¤ ≥онн≥ сполуки. Ќа практиц≥ в
п≥ротехн≥чних сум≥шах використовують так≥ речовини, ¤к≥ при нагр≥ванн≥
вид≥л¤ють необх≥дний дл¤ реакц≥њ кисень або фтор. “акими речовинами Ї сол≥:
хлорати, перхлорати, н≥трати, гексафторсил≥кати (лужних та лужноземельних
метал≥в); де¤к≥ оксиди та фтор- ≥ хлорорган≥чн≥ сполуки
(пол≥трихлорфтор-етилен, пол≥тетрафторетилен та ≥н.). ћ≥цн≥ зв`¤зки з киснем
утворюють також бор, вуглець, с≥рка, кремн≥й, фосфор. ÷≥ прост≥ речовини, а
також де¤к≥ њх сполуки (вуглеводн≥, бороводн≥) використовують ¤к пальне
п≥ротехн≥чних сум≥шей.
√ор≥нн¤ п≥ротехн≥чних сум≥шей
ѕроцес гор≥нн¤ сум≥шей можна под≥лити на три стад≥њ: ≥н≥ц≥юванн¤
(запалюванн¤), займанн¤ ≥ гор≥нн¤. ≤н≥ц≥юванн¤, звичайно, зд≥йснюЇтьс¤ за
допомогою теплового ≥мпульсу, ¤кий надаЇтьс¤ невелик≥й д≥л¤нц≥ на поверхн≥
сум≥ш≥. «айманн¤м називають поширенн¤ гор≥нн¤ по вс≥й поверхн≥ сум≥ш≥. ¬ласне,
гор≥нн¤м називають поширенн¤ процесу в глиб п≥ротехн≥чноњ сум≥ш≥. Ўвидк≥сть
займанн¤ у к≥лька раз≥в б≥льша, н≥ж швидк≥сть гор≥нн¤ самоњ сум≥ш≥. Ўвидк≥сть
займанн¤ тим б≥льша, чим краще подр≥бнен≥ компоненти сум≥ш≥, чим б≥льша
к≥льк≥сть пор, чим б≥льша початкова температура, а також залежить в≥д
зовн≥шнього тиску газовоњ фази ≥ вм≥сту в н≥й кисню. Ќайб≥льшу швидк≥сть мають
слабоущ≥льнен≥ сум≥ш≥ з висококалор≥йним металом ≥ димний порох. ѕроцес гор≥нн¤
п≥росум≥шей представл¤Ї собою сукупн≥сть екзо- та ендотерм≥чних х≥м≥чних
процес≥в, ф≥зичних процес≥в дифуз≥њ ≥ теплопередач≥. √ор≥нн¤ сум≥ш≥ починаЇтьс¤
в конденсован≥й фаз≥ ≥ зак≥нчуЇтьс¤ в газов≥й (в полум`њ). ѕроцеси, ¤к≥
прот≥кають в конденсован≥й фаз≥, найчаст≥ше бувають (сумарно)
слабоекзотерм≥чними на в≥дм≥ну в≥д процес≥в в газов≥й фаз≥, ¤к≥ завжди Ї
(високо) екзотерм≥чними. ” багатьох випадках процеси, ¤к≥ прот≥кають в
конденсован≥й фаз≥ можуть зд≥йснюватись лише за рахунок тепла, ¤ке потрапл¤Ї з
газовоњ фази (з полум`¤). ”мовою нормального р≥вном≥рного гор≥нн¤ Ї р≥вн≥сть
теплоприходу ≥ теплов≥дводу у вс≥х зонах реакц≥њ. ѕри порушен≥ ц≥Їњ умови
гор≥нн¤ або затухаЇ, або стаЇ нер≥вном≥рним - виникаЇ пульсац≥¤. ѕ≥ротехн≥чн≥
сум≥ш≥ представл¤ють собою м≥крогетерогенну систему, в ¤к≥й дл¤ зд≥йсненн¤
швидкоњ реакц≥њ необх≥дний б≥льш т≥сний дотик реагуючих м≥ж собою речовин. ”
п≥ротехн≥чн≥й сум≥ш≥ реакц≥¤ окисленн¤ пального прот≥каЇ в р≥дк≥й або газов≥й
фаз≥, що виникаЇ при температур≥ гор≥нн¤. ” конденсован≥й фаз≥ можливе
прот≥канн¤ процес≥в двох вид≥в: “ + –, – + –; на поверхн≥ розд≥лу конденсованоњ
≥ газовоњ фаз: “ + √, – + √; в зон≥ найб≥льш високоњ температури: √ + √.
‘еЇрверочн≥ сум≥ш≥ св≥тлових та звукових
ефект≥в
—ум≥ш≥ кольорового вогню
—учасний феЇрверк насичений р≥зними кольорами червоного,
рожевого, оранжевого, жовтого, зеленого, синього, ф≥олетового ≥ м≥с¤чно-б≥лого
вогню. ¬ склад сум≥шей кольорових вогн≥в вход¤ть наступн≥ компоненти: 1.
ќкислювач; 2. ѕальне; 3. –ечовини, ¤к≥ забарвлюють полум`¤ у характерний кол≥р;
4. ÷ементатор. р≥м того, в склад сум≥шей можуть вводити: 5. –ечовини, ¤к≥
п≥двищують насичен≥сть полум`¤; 6. –ечовини, ¤к≥ п≥двищують ¤скрав≥сть полум`¤.
ќкислювачами повинн≥ бути сол≥ того металу, сполуки ¤кого забезпечують потр≥бне
забарвленн¤ полум`¤: в сум≥шах жовтих вогн≥в - сол≥ натр≥ю, в зелених - сол≥
бар≥ю ≥ т.д. ќкислювачем може служити с≥ль ≥ншого металу, при цьому продукти њњ
розпаду повинн≥ слабо випром≥нювати в полум`њ. “акими окислювачами найчаст≥ше
служать сол≥ кал≥ю: KNO3, KClO3, KClO4. ќрган≥чне пальне та цементатори не
повинн≥ шкодити забарвленню полум`¤. ≤деальним орган≥чним пальним могло б бути
пальне, ¤ке при гор≥нн≥ давало б майже безбарвне полум`¤. “акими речовинами
можуть служити орган≥чн≥ сполуки, ¤к≥ м≥ст¤ть не менше 50% кисню. Ќайкращими
цементаторами дл¤ сум≥шей кольорових вогн≥в Ї шелак та ≥д≥тол.
ƒл¤ одержанн¤ жовтого полум`¤ в п≥ротехн≥ц≥ використовують
т≥льки атомарне випром≥нюванн¤ натр≥ю. —ол≥ натр≥ю, ¤к≥ використовують дл¤ ц≥Їњ
ц≥л≥, повинн≥ легко дисоц≥ювати при невисоких температурах, мати великий вм≥ст
натр≥ю ≥ бути нег≥гроскоп≥чним. Ќайчаст≥ше використовують оксалат натр≥ю,
кр≥ол≥т, фторид натр≥ю, кремнефтористий натр≥й, р≥дше н≥трат ≥ карбонат натр≥ю.
ќдержанн¤ червоного полум`¤ зд≥йснюЇтьс¤ виключно введенн¤м в сум≥ш сполук
стронц≥ю (н≥трату, карбонату, оксалату, р≥дше хлориду стронц≥ю). ѕобудова
сум≥шей зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ випром≥нюванн¤ SrO або SrCl, причому
випром≥нюванн¤ останнього ≥нтенсивн≥ше ≥ довжина хвил≥ випром≥нюванн¤ лежить
ближче до крайньоњ червоноњ частини спектра. —ум≥ш≥ зеленого вонгю отримують на
основ≥ випром≥нюванн¤ сполук бар≥ю (н≥трату та карбонату бар≥ю, р≥дше хлорату ≥
хлориду бар≥ю). ƒл¤ одержанн¤ чистого зеленого полум`¤ використовують
випром≥нюванн¤ монохлориду бар≥ю (BaCl), через це в сум≥ш≥ зеленого вогню
обов`¤зково повинн≥ входити хлорм≥сн≥ сполуки. ¬≥дом≥ також сум≥ш≥ зеленого
вогню, ¤к≥ м≥ст¤ть сполуки бору ≥ м≥д≥. —ине полум`¤ отримують на основ≥
випром≥нюванн¤ монохлориду м≥д≥ CuCl. Ќа¤вн≥сть в полум`њ сполук м≥д≥ надаЇ
йому синЇ або зелене забарвленн¤. ол≥р полум`¤ у цьому випадку залежить в≥д
вз¤тоњ м≥дноњ сполуки, температури полум`¤ ≥ його в≥дновноњ здатност≥. —инЇ
випром≥нюванн¤ CuCl може бути одержане лише у в≥дновн≥й зон≥ ≥ при температурах
не вище 1000-1200 ?—. ¬ склад сум≥шей синього вогню повинн≥ входити
хлорорган≥чн≥ солуки. ¬ сум≥шах синього вогню використовують наступн≥ речовини:
малах≥т - CuCO3ЈCu(OH)2, азурит, г≥рську синь - 2CuCO3ЈCu(OH)2, сульф≥ди м≥д≥,
оксид м≥д≥ (≤≤), родан≥д ≥ хлорид м≥д≥ (≤), а також метал≥чну м≥дь. —ум≥ш≥
рожевих вогн≥в одержують на основ≥ випром≥нюванн¤ сполук кальц≥ю. ѕринципи
побудови таких сум≥шей базуютьс¤ на одночасному випром≥нюванн≥ сполук кальц≥ю
або стронц≥ю з м≥дю. «м≥нюючи сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж вищезгаданими сполуками у
сум≥ш≥ можна отримати р≥зноман≥тн≥ в≥дт≥нки полум`¤. ол≥р останнього може
зм≥нюватись в≥д бузкового до ф≥олетового. ѕод≥бно сум≥шам ф≥олетового вогню
будують сум≥ш≥ оранжевого вогню. ” даному випадку барвниками полум`¤ Ї сум≥ш
солей кальц≥ю або стронц≥ю ≥ натр≥ю. —ум≥ш≥ б≥лого вогню можуть випром≥нювати
св≥тло при двох основних процесах: температурному св≥т≥нн≥ (теплове
випром≥нюванн¤ аболютно чорного т≥ла) та молекул¤рному випром≥нюванн≥.
“емпературне св≥т≥нн¤ маЇ м≥сце у випадку нагр≥ванн¤ в полум`њ твердих т≥л або
р≥дких частинок до високоњ температури. Ќа практиц≥ ¤скраве б≥ле полум`¤
одержують введенн¤м в сум≥ш≥ порошк≥в магн≥ю, алюм≥н≥ю або њх сплав≥в. Ѕ≥ле
полум`¤ можна одержити спалюючи сум≥ш, ¤ка Ї сумою сум≥шей червоного та
зеленого вогню.
—тар≥ рецепти сум≥шей кольорового вогню м≥стили окислювач -
хлорат кал≥ю (бертолетову с≥ль), пальне - с≥рку, вуг≥лл¤, цементатор - смолу,
барвник полум`¤ - сол≥ окислювач≥ (н≥трати бар≥ю або стронц≥ю) та
"негорюч≥" сол≥ (карбонати, оксалати натр≥ю, бар≥ю, стронц≥ю,
кальц≥ю, м≥д≥) ≥ т.д. Ќариклад, KClO3 - 50-60%, MeCO3 - 15-20%, S - 15-25%.
“ак≥ сум≥ш≥ Ї вибухонебезпечними ≥ при гор≥нн≥ дають багато диму. «меншити
вибухов≥ властивост≥ можна зам≥нивши хлорат кал≥ю на н≥трат або/й перхлорат
в≥дпов≥дного металу. Ќаприклад, Ba(NO3)2 (Sr(NO3)2) - 30-55%, KClO4 - 0-20%, Mg
- 20-40%, хлорвм≥сна смола (ѕ¬’, ѕ¬ƒ’) - 20-30%. «меншити димн≥сть сум≥ш≥ можна
зам≥нивши частину окислювача на перхлорат амон≥ю. ƒобрими св≥тловими
характеристиками волод≥ють сум≥ш≥ на основ≥ п≥роксил≥ну, колоксил≥ну, барвник≥в
полум`¤ та порошк≥в магн≥ю або його сплав≥в.
¬ склад пульсуючих сум≥шей кольорового вогню вход¤ть: окислювач
(н≥трати або перхлорати лужних чи лужноземельних метал≥в, та амон≥ю),
порошкопод≥бне пальне (магн≥й та сплав алюм≥н≥й-магн≥й 50:50), регул¤тор
частоти спалах≥в (м≥днохромовий т, гуандин≥трат, н≥трат сечовини, диц≥андиам≥д
або н≥троцелюлоза). ѕри гор≥нн≥ сум≥шей, ¤к≥ м≥ст¤ть сплав Al-Mg,
спостер≥гаЇтьс¤ наступне ¤вище: спочатку з частинок сплаву випаровуЇтьс¤ ≥ в
парах згор¤Ї магн≥й, ≥ лише п≥зн≥ше, згор¤Ї алюм≥н≥й. –ецепти сум≥шей
пульсуючих вогн≥в можна умовно под≥лити на три типи. ÷е сум≥ш≥ на основ≥: 1) н≥трат≥в
лужних та лужноземельних метал≥в ≥ сплаву Al-Mg; 2) перхлорату амон≥ю,
в≥дпов≥дних сульфат≥в та порошк≥в магн≥ю; 3) н≥трат≥в лужних ≥ лужноземельних
метал≥в, с≥рки та порошк≥в активних метал≥в.
≤скрист≥ сум≥ш≥
ќснова ≥скристих сум≥шей - це терм≥чн≥ сум≥ш≥, що розвивають при
гор≥нн≥ температуру, при ¤к≥й основне випром≥нюванн¤ даЇ газова фаза речовини.
÷¤ ж температура розжарюЇ частинки ≥скроутворювач≥в, а пот≥к газу викидаЇ њх ≥з
зони гор≥нн¤. “ерм≥чна сум≥ш складаЇтьс¤ з окислювача ≥ пального. ќкислювачем
найчаст≥ше служать н≥трат кал≥ю, перхлорат кал≥ю ≥ амон≥ю, пальним - деревне
вуг≥лл¤. ≤скроутворювачами виступають порошки вуг≥лл¤, зал≥за, чавуну, стал≥,
магн≥ю, алюм≥н≥ю, т≥тану, м≥д≥ та де¤ких сплав≥в (Al-Mg, Fe-Ti). ¬ де¤ких
сум≥шах, наприклад, KClO4/Al, порошок металу виступаЇ одночасно ≥ пальними ≥
≥скроутворювачем. ¬ сум≥ш≥ де¤ких ≥скристих вогн≥в можуть вводитись речовини,
що забарвлюють полум`¤ у характерний кол≥р. √ор≥нн¤ ≥скристих сум≥шей зазвичай
супроводжуЇтьс¤ викидом розжарених твердих частинок (Flitter ефект), а ≥нод≥ -
й р≥дких краплинок, гор≥нн¤ останн≥х зак≥нчуЇтьс¤ спалахом (Glitter ефект).
ѕ≥роелементи, виготовлен≥ з таких сум≥шей, дають густу ≥кристу або пульсуючу
≥скристу трасу в≥дпов≥дно. ≤скрист≥ сум≥ш≥ можна умовно под≥лити на чотири
групи: ≥скрист≥ реактивн≥ сум≥ш≥, сум≥ш≥ ≥скристих бенгальських св≥чок, сум≥ш≥
дл¤ фонтан≥в ≥ висотних п≥роелемент≥в (≥скристо-форсов≥). ƒе¤к≥ ≥скрист≥
реактивн≥ сум≥ш≥ можуть бути використан≥ дл¤ виготовленн¤ фонтан≥в. ” кожному
випадку до сум≥шей ставл¤ть певн≥ вимоги, розробл¤ють нов≥ рецепти з заданими
властивост¤ми.
–еактивними називаютьс¤ так≥ сум≥ш≥, ¤к≥ при гор≥нн≥ дають
велику к≥льк≥сть газ≥в, що здатн≥ зд≥йснювати роботу. ¬икористовуютьс¤ вони дл¤
спор¤дженн¤ рухомих п≥ротехн≥чних вироб≥в: ракет, китайських колес ≥ т.п. ƒо
реактивних сум≥шей ставл¤ть наступн≥ вимоги: по-перше, гор≥нн¤ њх повинне
проходити з визначеною швидк≥стю; по-друге, в результат≥ гор≥нн¤ повинна
утворюватис¤ достатн¤ к≥льк≥сть нагр≥тих газ≥в; по-третЇ, в результат≥ гор≥нн¤
повинна залишатис¤ найменша к≥льк≥сть трухл¤вого шлаку, що легко викидатиметьс¤
з г≥льзи силою утворених газ≥в. ѕриклади сум≥ш≥в: 1. ѕорохова м`¤коть - 100 ч.,
¬уг≥лл¤ (пудра) -13 ч., ¬уг≥лл¤ (порошок) - *ƒ ч., 2. ѕорохова м`¤коть -100
ч., ¬уг≥лл¤ (пудра) - 13 ч., ћетал≥чн≥ порошки - 2* *ƒ ч., 3. ѕорохова м`¤коть
- 100 ч., ¬уг≥лл¤ (пудра) - 13 ч., ¬уг≥лл¤ (порошок) - 0.5* *ƒ ч., ћетал≥чн≥
порошки - *ƒ ч. - коеф≥ц≥Їнт, ¤кий залежить в≥д виду п≥ротехн≥ного виробу:
дл¤ форс≥в "зм≥йок" = 0,4; дл¤ китайських колес, фонтан≥в,
"вогн¤них птах≥в", "бдж≥л" = 0,3; дл¤ ракет = 0,2). ƒ -
д≥аметр виробу, мм.
≤скристо-форсов≥ сум≥ш≥ використовуютьс¤ дл¤ виготовленн¤
феЇрверочних вироб≥в наземноњ д≥њ: цил≥ндричних ≥ кон≥чних фонтан≥в, з
сопловим отвором або без нього, ≥скристих св≥чок тощо. ќсновою таких сум≥шей
служить порохова м`¤коть або порохопод≥бн≥ сум≥ш≥. ¬вод¤чи в основну сум≥ш
порошки вуг≥лл¤, ошурки зал≥за, чавуну, стал≥ р≥зних розм≥р≥в, одержують жовт≥
≥скри з р≥зними в≥дт≥нками ≥ тривал≥стю св≥т≥нн¤. ѕорошки алюм≥н≥ю, магн≥ю,
т≥тану дають ¤скраво-б≥л≥, а сплав м≥д≥ з цинком - зеленуват≥ ≥скри. —клад:
окислювач (н≥трат кал≥ю або/й бар≥ю, або/й перхлорат кал≥ю) - 50-65%,
неорган≥чне пальне (с≥рка, вуг≥лл¤) - 10-15%, ≥скроутворювач (порошки метал≥в
та њх сплав≥в) - 30-50%, цементатор - 0-10%. ÷≥ сум≥ш≥ можуть служити ≥ дл¤
виготовленн¤ висотних п≥роелемент≥в та бенгальських вогн≥в.
—ум≥ш≥ звукових ефект≥в
—вист¤ч≥ сум≥ш≥ складаютьс¤ з окислювача (хлорати, перхлорати ≥
н≥трати) ≥ спец≥ального пального (резорцин, флороглюцин, галлова ≥ п≥кринова
кислоти, дин≥трофенол¤ти, п≥крати, бензоати, сал≥цилати, фталати лужних
метал≥в). ¬ склад сум≥шей можуть також входити цементатор ≥ катал≥затор
гор≥нн¤. —палюючи свист¤ч≥ сум≥ш≥ було встановлено, що при гор≥н≥ у
п≥ротехн≥чних свистках виникають повздовжн≥ акустичн≥ коливанн¤ стовбу газу, що
заповнюЇ трубку над палаючою сум≥шшю. „астота коливань приблизно обернено
пропорц≥йна довжин≥ трубки. ƒл¤ кожноњ сум≥ш≥ Ї гранична довжина трубки, при
¤к≥й можливе виникненн¤ свисту; ц≥й довжин≥ трубки в≥дпов≥даЇ гранична частота
коливань, що приблизно р≥вна 5000 √ц. ” коротш≥й трубц≥ свист≥нн¤ не виникаЇ.
„астота коливань залежить також ≥ в≥д складу сум≥ш≥, що визначаЇ швидк≥сть
звуку в продуктах згоранн¤: чим б≥льша швидк≥сть гор≥нн¤ сум≥ш≥, тим вища
частота коливань ≥ навпаки. ѕри в≥дсутност≥ свисту швидк≥сть гор≥нн¤ сум≥ш≥в
б≥льша, н≥ж при його присутност≥. ѕриблизний склад сум≥шей: окислювач 65-75%,
ароматичне пальне 25-35%.
¬ибухов≥ сум≥ш≥ призначен≥ дл¤ створенн¤ звукових ефект≥в типу
постр≥л≥в, вибух≥в, потр≥скуванн¤ ≥ т.п. ¬ залежност≥ в≥д призначенн¤ њх умовно
можна под≥лити на три групи: 1) сум≥ш≥, призначен≥ дл¤ виготовленн¤ звукових
п≥роелемент≥в до вироб≥в перех≥дноњ ≥ висотноњ д≥њ; вироб≥в наземноњ д≥њ типу петард;
2) сум≥ш≥, ¤к≥ вибухають в≥д терт¤ ≥ призначен≥ дл¤ виготовленн¤ звукових
хлопавок, п≥стон≥в ≥ т.п.; 3) сум≥ш≥, призначен≥ дл¤ створенн¤ звукового ефекту
потр≥скуванн¤. ¬с≥ вибухов≥ сум≥ш≥ характеризуютьс¤ великою швидк≥стю гор≥нн¤,
що Ї причиною виникненн¤ звукового ефекту. —ум≥ш≥ першого типу переважно
використовуютьс¤ у неспресованому або слобоспресованому вигл¤д≥, другого типу -
нанос¤ть на п≥ротехн≥чн≥ вироби у вигл¤д≥ пасти ≥ дал≥ висушують, третього - у
вигл¤д≥ гранул, ¤к≥ одержують методом обкатки. ќсновою вибухових сум≥шей Ї
окислювач - перхлорат кал≥ю (до 60-70%) та пальне - алюм≥н≥Ївий порошок або
пудра (до 30%), с≥рка або сульф≥д стиб≥ю (сурми) (до 10%). ƒодатковими
окислювачами можуть бути н≥трат кал≥ю або бар≥ю. ѕальним можуть служити порошки
магн≥ю та його сплав≥в. ƒл¤ одержанн¤ ≥скристих сноп≥в при постр≥лах до
основноњ сум≥ш≥ додають порошки та ошурки т≥тану. ¬ибухов≥ сум≥ш≥ ≥ншого типу Ї
надзвичайно чутливими до механ≥чних д≥й: удару, терт¤, наколу. « них
виготовл¤ють п≥стони до дит¤чих п≥столет≥в, хлопавки р≥зноман≥тних кострукц≥й.
ќсновою таких сум≥шей часто Ї хлорат кал≥ю (бертолетова с≥ль) ≥ червоний
фосфор. ѕриклади сум≥шей: 1) KClO3 - 60%, фосфор червоний - 8%, с≥рка - 32%; 2)
KClO3 - 75%, Sb2S3 - 15%, фосфор червоний - 8%, декстрин - 2%. ƒл¤ одержанн¤
звукового ефекту тр≥щанн¤ спалюють гранули (кульки д≥аметром до 2мм), ¤к≥
виготовл¤ють ≥з спец≥альних сум≥шей, що складаютьс¤ з окислювача (Bi2O3,
BiONO3, PbO2, Pb2O3, CuO) - 80-90%, метал≥чного пального (в основному спалав
Al-Mg) - 10-20% та цементатора.
ƒимов≥ сум≥ш≥
ѕринципи побудови димових сум≥шей
ƒл¤ влаштуванн¤ денного феЇрверка використовують спец≥альн≥
п≥ротехн≥чн≥ вироби, ¤к≥ спор¤джен≥ димовими сум≥шами. ќстанн≥ при гор≥нн≥
можуть давати дими с≥рого, б≥лого та чорного кольор≥в, а також кольоров≥ дими
р≥зних в≥дт≥нк≥в. ƒл¤ одержанн¤ димових хмаринок використовують два типи
сум≥шей: 1) —ум≥ш≥ першого типу м≥ст¤ть три компоненти: окислювач, пальне ≥
димоутворююч≥ речовини. ѕри гор≥нн≥ таких сум≥шей димоутворювач переходить у
паропод≥бний стан ≥ виштовхуЇтьс¤ газопод≥бними продуктами реакц≥њ в атмосферу,
де проходить конденсац≥¤ його пар≥в з утворенн¤м диму. 2) ѕри гор≥нн≥ сум≥шей
другого типу димоутворююч≥ речовини одержують в результат≥ реакц≥њ гор≥нн¤. Ќа
такому принцип≥ побудован≥ металхлоридн≥ сум≥ш≥, ¤к≥ складаютьс¤ з
хлорорган≥чного окислювача ≥ метал≥чного пального. ƒо димових сум≥шей ставл¤ть
наступн≥ вимоги: 1) дим, ¤кий одержують при гор≥нн≥ сум≥ш≥ повинен бути
достатньо ст≥йким на пов≥тр≥; 2) при гор≥нн≥ димов≥ сум≥ш≥ не повинн≥ давати
полум`¤; 3) шлаки, ¤к≥ утворюютьс¤ при гор≥нн≥ сум≥шей, повинн≥ бути трухл¤вими
(пористими) ≥ не перешкоджати проходженню диму.
—ум≥ш≥ б≥лого, с≥рого та чорного дим≥в
ќдержанн¤ б≥лого диму базуЇтьс¤ на субл≥мац≥њ хлориду амон≥ю
(NH4Cl). ÷¤ речовина представл¤Ї собою б≥лу кристал≥чну речовину, ¤ка легко
переходить у паропод≥бний стан. Ќаприклад, така сум≥ш м≥стить: 20-30% хлорату
кал≥ю, 50% хлориду амон≥ю, 20% нафтал≥ну або антрацену та 0-10% вуг≥лл¤. —≥рий
дим одержують в основному при спалюванн≥ металхлоридних сум≥шей. ¬ њх склад
вход¤ть окислювач (гексахлорбенхол C6Cl6, гексахлоретан C2Cl6 та ≥н), пальне
(порошки порошки магн≥ю, алюм≥н≥ю, цинку та ≥н.). ѕри гор≥нн≥ сум≥ш≥
утворюютьс¤ летк≥ б≥л≥ хлориди (AlCl3, ZnCl2): C2Cl6 + 3Zn = 2C + 3ZnCl2,
с≥рого кольору диму надають частинки саж≥, ¤к≥ при цьому утворюЇтьс¤. „орний
дим одержують при гор≥нн≥ димових сум≥шей, ¤к≥ м≥ст¤ть антрацен або нафтал≥н.
ѕри неповному згоранн≥ останн≥х утворюютьс¤ велик≥ к≥лькост≥ чорноњ саж≥.
—ум≥ш≥ кольорових дим≥в
ƒл¤ одержанн¤ кольорових дим≥в найчаст≥ше використовують
азобарвники, дифен≥л- ≥ трифен≥лметанов≥, т≥азинов≥, ам≥ноантрах≥нонов≥ та
х≥нол≥нов≥. ∆овтий дим дають аурам≥н та хризо≥дин, червоний (малиновий) -
родам≥н Ѕ, паратонер, син≥й - ≥ндиго, метиленовий голубий, судан син≥й G та ≥н.
«елений дим одержують субл≥мац≥Їю двох барвник≥в - жовтого и синього.
ѕароутворенн¤ барвник≥в зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок гор≥нн¤ терм≥чноњ сум≥ш≥, ¤ка
складаЇтьс¤ з окислювача ≥ пального. “ерм≥чна сум≥ш повинна вид≥л¤ти достатню
к≥льк≥сть тепла дл¤ переведенн¤ барвника в паропод≥бний стан, та не викликати
його розкладу. ј також повинна вид≥л¤ти значну к≥льк≥сть газопод≥бних
продукт≥в, ¤к≥ б спри¤ли швидкому видаленню пар≥в барвника з зони гор≥нн¤.
ќкислювачами в таких сум≥шах найчаст≥ше служать хлорат кал≥ю, р≥дше - н≥трат та
перхлорат кал≥ю, пальним - орган≥чн≥ рецовини: цукор, крохмал, деревн≥ ошурки.
“ерм≥чна сум≥ш може бути зам≥нена н≥троцелюлозою. ¬ де¤ких випадках до сум≥ш≥
додають полум`¤гасник (NaHCO3, KHCO3), ¤кий понижуЇ температуру гор≥нн¤ сум≥ш≥
≥ даЇ ≥нертний газ CO2, що запоб≥гаЇ займанню пар≥в барвника. ѕриклади димових
сум≥шей: 1) барвник - 51%, цукор - 18%, KClO3 - 23%, NaHCO3 - 8%, ѕ¬ј - +2-3%;
2) барвник - 50-55%, вуглеводи - 20-25%, KClO3 - 30-40%, цементатор - 0-5%; 3)
барвник - 50%, порох Ќ÷ - 50%. ѕорох Ќ÷ м≥стить: 80,4% н≥троцелюлози, 8,0%
н≥трату кал≥ю, 8,0% н≥трату бар≥ю, 3,0% крахмалу, 0,6% дифен≥лам≥ну.
«апалювальн≥ сум≥ш≥.
ѕорохи
«апалювальн≥ сум≥ш≥
«апалювальн≥ сум≥ш≥ призначен≥ дл¤ запалюванн¤ основних
п≥ротехн≥чних сум≥шей. ƒ≥¤ запалювальноњ сум≥ш≥ базуЇтьс¤ на прогр≥ванн≥
поверхневого шару основноњ сум≥ш≥ до температури њњ займанн¤. „им вища
температура займанн¤ (запалюванн¤) основноњ сум≥ш≥, тим б≥льш сильна
запалювальна сум≥ш необх≥дна дл¤ зд≥йсненн¤ у н≥й процесу гор≥нн¤.
«апалювальним сум≥шам ставл¤ть наступн≥ вимоги: 1) вони повинн≥ легко
запалюватис¤ в≥д невеликого теплового ≥мпульсу, температура спалаху будь-¤коњ
запалювальноњ сум≥ш≥ повинна бути не вище 500—; 2) температура гор≥нн¤ повинна
бути б≥льшою на к≥лька сотень градус≥в в≥д температури займанн¤ основноњ
сум≥ш≥; ” де¤ких випадках необх≥дно, щоб запалювальна сум≥ш при гор≥нн≥ давала
мало св≥тла. «апалювальна д≥¤ сум≥шей буде тим сильн≥шою, чим вища температура
њњ гор≥нн¤ ≥ чим б≥льше шлаку залишитьс¤ п≥сл¤ њњ згоранн¤ на поверхн≥ основноњ
сум≥ш≥. ” р≥дких шлак≥в поверхн¤ дотику з сум≥шшю, ¤ку п≥дпалюють, буде
б≥льшою, н≥ж у твердих, а в≥дпов≥дно б≥льша буде й к≥льк≥сть, ¤ка
передаватиметьс¤ ними основн≥й сум≥ш≥ за одиницю часу. «апалювальн≥ сум≥ш≥
використовують у спресованому та неущ≥льненому вигл¤д≥, а також у вигл¤д≥
пасти, ¤ку нанос¤ть на де¤к≥ частини п≥ротехн≥чних елемент≥в та вироб≥в. ¬
запалювальн≥ сум≥ш≥ повинн≥ входити окислювач≥, ¤к≥ легко ≥ при невисок≥й
температур≥ будуть в≥ддавати св≥й кисень та пальне, що легко окислюЇтьс¤.
Ќайщаст≥ше окислювачем в запалювальних сум≥шах служить н≥трат кал≥ю, р≥дше
н≥трат або пероксид бар≥ю. як пальне використовують деревне вуг≥лл¤, смоли
(≥д≥тол), сульф≥д сурми та с≥рку. ƒл¤ п≥дсиленн¤ д≥њ запалювальних сум≥шей до
них додають порошок магн≥ю, ¤кий п≥двищуЇ температуру гор≥нн¤ сум≥ш≥. Ћегко
займаютьс¤ ≥ волод≥ють доброю запалювальною д≥Їю сум≥ш≥, ¤к≥ м≥ст¤ть порошок
циркон≥ю.
Ќ≥трогл≥церинов≥ порохи
’арактерним видом вибухового перетворенн¤ порох≥в Ї гор≥нн¤, ¤ке
не переходить в детонац≥ю в умовах постр≥лу. ¬≥домо, що швидк≥сть пороху
зб≥льшуЇтьс¤ з п≥двищенн¤м тиску. “им не менше нав≥ть в умовах, де тиск
зб≥льшуЇтьс¤ до 3Ј108 Ќ/м2, зб≥льшенн¤ швидкост≥ гор≥нн¤ пороху не спричинить
пошкодженн¤ гармати (морт≥ри). ћожлив≥сть ст≥йкого гор≥нн¤ порох≥в при високих
тисках обумовлена ф≥зичною структурою порохових елемент≥в - њх густиною,
м≥цн≥стю ≥ в≥дсутн≥стю пор. ќсобливост≥ гор≥нн¤ н≥троцелюлозних порох≥в
звод¤тьс¤ до наступного: 1) займанн¤ пороху у замкнутому об`Їм≥ проходить
миттЇво, 2) гор≥нн¤ прот≥каЇ паралельними шарами з однаковою швидк≥стю з ус≥х
бок≥в порохового елемента. ÷е дозвол¤Ї вибором форми ≥ розм≥р≥в порохових
елемент≥в керувати притоком газ≥в ≥ забезпечити одержанн¤ необх≥дних
бал≥стичних показник≥в постр≥лу. ќсновою н≥троцелюлозних порох≥в Ї
н≥троцелюлоза, пластиф≥кована тим або ≥ншим розчиником (пластиф≥катором): 1)
п≥роксил≥нов≥; ¬иготовл¤ютьс¤ з н≥троцелюлози з вм≥стом азоту б≥льше 12%, тобто
п≥роксил≥ну, та з використанн¤м леткого розчиника, ¤кий в процес≥ виробництва
повн≥стю видал¤Їтьс¤ з пороху. 2) бал≥стити; ¬иготовл¤ють на основ≥ т¤жко- або
нелеткого розчиника, ¤кий повн≥стю залишаЇтьс¤ в порос≥, та колоксил≥ну
(н≥троцелюлози з вм≥стом азоту менше 12%). –озр≥зн¤ють н≥трогл≥церинов≥ та
н≥трогл≥колев≥ порохи. 3) кордити; ќсновою дл¤ виготовленн¤ таких порох≥в
служать п≥роксил≥н або колоксил≥т та зм≥шаний пластиф≥катор (сум≥ш р≥зних
розчиник≥в). ƒо сцеп≥альних вид≥в п≥роксил≥нових порох≥в в≥днос¤ть: 1)
швидкопалаюч≥ порохи (порохов≥ зерна виготовл¤ють малоњ товщини 0,1 мм або
пористоњ будови); 2) флегматизован≥ порохи (порохов≥ зерна покривають
флегматизатором, при цьому швидк≥сть газоутворенн¤ при гор≥нн≥ порохового зерна
росте по м≥р≥ його згоранн¤); 3) безполуменев≥ порохи (виготовл¤ють введенн¤м
спец≥альних добавок (солей кал≥ю: KCl, K2SO4, K2CO3, KHC2O4), ¤к≥ понижують
температуру гор≥нн¤ пороху ≥ п≥двищують температуру займанн¤ газових сум≥шей,
¤к≥ при цьому утворюютьс¤). √устина порох≥в залежить головним чином в≥д його
складу ≥ дл¤ р≥зних сорт≥в п≥роксил≥нових порох≥в коливаЇтьс¤ в≥д 1,56 до 1,60
г/см3, дл¤ н≥трогл≥церинових 1,54-1,62 г/см3. √рав≥метрична густина зернистих
п≥роксил≥нових порох≥в зм≥нюЇтьс¤ в≥д 0,6 до 0,8 кг/дм2. ¬она залежить в≥д
густини пороху, розм≥р≥в ≥ форми порохових зерен. алор≥йн≥сть
н≥трогл≥церинових порох≥в складаЇ 2723,5-5447,0 ƒж/кг, та п≥роксил≥нових -
2933-4190 ƒж/кг.
ƒимний (чорний) порох
«агальний склад димного (чорного) пороху: н≥трат кал≥ю (кал≥Їва
сел≥тра) - 75%, вуг≥лл¤ - 15%, с≥рка - 10%. Ќ≥трат кал≥ю (KNO3) -
малог≥гроскоп≥чна речовина б≥лого кольору, “пл=334. —≥рка - св≥тло-жовтого
кольору, нерозчинна у вод≥, “пл=114,5?—. ¬уг≥лл¤ - продукт природного
походженн¤. ¬икористовують вуг≥лл¤ з м`¤ких пор≥д дерев, част≥ше крушинний або в≥льховий.
¬елике значенн¤ на ¤к≥сть вуг≥лл¤, ≥ тим самим на ¤к≥сть пороху, на метод його
виготовленн¤, а в першу чергу - ступ≥нь в≥дпалу. ѕорох запалюЇтьс¤ тим легше,
чим менша ступ≥нь в≥дпалу вуг≥лл¤. —ила пороху зростаЇ ≥з зб≥льшенн¤м ступенн¤
в≥дпалу. ƒосл≥ди показали, що на початков≥й ступен≥ процесу займанн¤ димного
пороху проходить розплав с≥рки. ѕри цьому виникаЇ т≥сний контакт р≥дкоњ с≥рки з
н≥тратом кал≥ю ≥ орган≥чними речовинами, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у вуг≥лл≥, що призводить
до зб≥льшенн¤ швидкост≥ реакц≥њ до значень, характерних дл¤ вибухового
перетворенн¤. ѕо дос¤гненю нормальноњ швидкост≥ гор≥нн¤ пороху, починають
вид≥л¤тис¤ так≥ к≥лькост≥ теплоти, при ¤ких стаЇ можливим безпосереднЇ
окисленн¤ вуг≥лл¤ н≥тратом кал≥ю. „ерез це порохи, ¤к≥ не м≥ст¤ть с≥рку,
запалюютьс¤ т¤жче. –еакц≥ю гор≥нн¤ чорного пороху можна представити сумарним
р≥вн¤нн¤м: 2KNO3 + 3C + S > N2 + 3CO2 + K2S. ƒимний (чорний) порох маЇ
с≥ро-чорний кол≥р з метал≥чним блиском. √устина зерен 1,5-1,93 г/см3.
√рав≥метрична густина 0,90-0,98 кг/дм3. ¬м≥ст вологи не б≥льше 1%. Ќа папер≥ не
повинен залишати бруду ≥ пилу. ƒимний порох чутливий до незначноњ ≥скри ≥ легко
спалахуЇ. Ўвидк≥сть займанн¤ димного пороху (швидк≥сть поширенн¤ полум`¤ в≥д
зерна до зерна) при 1 атм - 60 см/с, при 30-50 атм - до 2000 см/с. Ўвидк≥сть
гор≥нн¤ порохового зерна при 1 атм - 0,4 см/с, а при 30-50 атм до 9 см/с.
Ўвидк≥сть гор≥нн¤ вогнепров≥дного гн≥ту, що виготовлений з зерен димного пороху
- 0,9 см/с, а при 30 атм - 2,4 см/с. ¬иговленн¤ димного пороху: ѕодр≥бненн¤ ≥
зм≥шуванн¤ компонент≥в дос¤гають тривалою обробкою в р¤д≥ апарат≥в -
дезинтегратор≥, кульових млинах (бочках) тощо. ƒл¤ одержанн¤ зерен порохову
м`¤коть пресують ≥ перетворюють в зерна в спец≥альних машинах та пол≥рують в
барабанах дл¤ обломуванн¤ гострих крањв ≥ утворенн¤ гладкоњ поверхн≥. ƒал≥
сортують на ситах дл¤ одержанн¤ зерен однакового розм≥ру. ƒимний порох
под≥л¤ють на звичайний, призматичний, трубочний, гн≥товий тощо. «вичайний порох
буваЇ: 1) крупнозернистий (є1), 2) шрапнельний (є2), 3) др≥бний (є3), ¤кий
в≥др≥зн¤Їтьс¤ розм≥рами зерен; 4) порох, що не м≥стить с≥рки (KNO3 - 80%,
вуг≥лл¤ - 20%). “рубочний порох кр≥м звичайних компонент≥в м≥стить
упов≥льнювач≥ гор≥нн¤: шелак, параф≥н, кан≥фоль, ≥д≥тол, бакел≥т. ѕризначений
дл¤ виготовленн¤ дистанц≥йних трубок, р≥зних затримувач≥в.
ќснови технолог≥њ
п≥ротехн≥чного виробництва
“ехнолог≥чний процес виготовленн¤
п≥ротехн≥чних сум≥шей
¬иробництво п≥ротехн≥чних вироб≥в внасл≥док високих вимог до
¤кост≥ продукц≥њ, а також вогнебезпеки ≥ вибухобезпеки сум≥шей представл¤Ї
собою довол≥ складний технолог≥чний процес, ¤кий включаЇ наступн≥ фази: 1.
ѕ≥дготовка компонент≥в (розкритт¤ тари, контрольне прос≥юванн¤ метал≥чних
порошк≥в, дробленн¤, суш≥нн¤ ≥ подр≥бненн¤ окислювач≥в, подр≥бненн¤ ≥ меленн¤
цементатор≥в ≥ технолог≥чних додатк≥в); 2. ¬иготовленн¤ сум≥шей (вагове або
об`Їмне дозуванн¤ компонент≥в, зм≥шуванн¤, пров¤люванн¤, гранул¤ц≥¤, суш≥нн¤
або пол≥меризац≥¤ сум≥шей); 3. ‘ормуванн¤ зар¤д≥в (шашок, факел≥в) пресуванн¤м,
литт¤м або шнекуванн¤м; 4. «биранн¤ п≥ротехн≥чних вироб≥в ≥ њх упаковка; 5.
¬иготовленн¤ паперових, пластмасових, метал≥чних корпус≥в ≥ укупорки. «агальн≥
вимоги, ¤ким повинне в≥дпов≥дати будь-¤ке п≥ротехн≥чне виробництво, це: 1)
чистота виробничих прим≥щень, виключенн¤ попаданн¤ в сум≥ш≥ р≥зноман≥тних
дом≥шок; 2) використанн¤ вибухо- ≥ пожежобезпечного обладнанн¤; 3) нормальна
в≥дносна волог≥сть ≥ температура в прим≥щенн¤х (волог≥сть - не б≥льше 65%,
температура 20-25?—); 4) дотриманн¤ при виконанн≥ п≥ротехн≥чних д≥й плавил по
техн≥ц≥ безпеки.
—кладов≥ частини
п≥ротехн≥чних феЇрверочних вироб≥в. ѕ≥роелементи.
ћатер≥али, детал≥ та корпуси
” п≥ротехн≥чному виробництв≥ використовують наступн≥ матер≥али:
картон, пап≥р, пластмасу, алюм≥н≥й, глина (п≥сок). « картону виготовл¤ють
корпуси п≥ротехн≥чних вироб≥в, майже вс≥ вони мають вигл¤д звичайних трубок,
р≥зноњ довжини, д≥аметру та товщини ст≥нок. ѕап≥р служить дл¤ обклейки готових
вироб≥в або його складових частин. « пластмаси виготовл¤ють корпуси вироб≥в та
де¤к≥ детал≥ (конуси, хвости, крила). ѕл≥вка використовуЇтьс¤ дл¤ обклеюванн¤
готових вироб≥в ≥ служить дл¤ захисту останн≥х в≥д вологи. « глини та п≥ску
виготовл¤ють р≥зноман≥тн≥ пробки, за допомогою ¤ких в≥дд≥л¤ють п≥ротехн≥чн≥
сум≥ш≥ м≥ж собою або ≥золюють де¤к≥ частини вироб≥в в≥д полум`¤. „астину
паперових, пластмасових ≥ метал≥чних деталей виготовл¤ють безпосередньо на
п≥ротехн≥чних п≥дприЇмствах. “ак, дл¤ виготовленн¤ паперових трубок
використовують автомати типу ј¬“.
ѕ≥роелементи
ѕ≥ротехн≥чними елементами Ї невелик≥ вироби, ¤к≥ виготовл¤ють з
одн≥Їњ чи к≥лькох феЇрверочних сум≥шей, призначен≥ дл¤ одержанн¤ р≥зноман≥тних
св≥тлових ≥ звукових ефект≥в. Ќайпрост≥шими п≥роелементами Ї спресован≥
феЇрверочн≥ сум≥ш≥ у вигл¤д≥ таблеток та цил≥ндрик≥в, скатан≥ у кульки або
запресован≥ у паперову трубку (рис.а). “аблетки та цил≥ндрики пресують з одн≥Їњ
сум≥ш≥ (р≥дше з двох), кульки скатують у спец≥альних машинах ≥ вони можуть
м≥стити до чотирьох шар≥в р≥зних п≥ротехн≥чних сум≥шей. «гор¤ючи, сферичн≥
зар¤ди шар за шаром дають р≥зн≥ ефекти: зм≥нюють кол≥р полум`¤ або
перетворюютьс¤ ≥з ср≥бноњ чи золотоњ комети у кольорову з≥рку. –озсипи
кольровових ≥скор отримують спилюючи п≥роелементи, що спор¤джен≥ зернами, ¤к≥
виготовлен≥ з сум≥ш≥в кольорових вогн≥в. ѕ≥роелементи, що призначен≥ дл¤
≥м≥тац≥њ звукових ефект≥в типу вибух≥в, постр≥л≥в, складаютьс¤ з паперовоњ
г≥льзи, порошкопод≥бноњ вибуховоњ сум≥ш≥, глин¤них або паперових пробок, що
закривають г≥льзу, ≥ запалювального вузла (рис.б). ¬≥дом≥ п≥роелементи, ¤к≥ при
п≥дпалюванн≥ ≥ викид≥ в пов≥тр¤ описують р≥зн≥ вогн¤н≥ ф≥гури - за кострукц≥Їю
под≥бн≥ до маленьких ракет без хвоста та до маленьких китайських колес ≥з одним
соплом (рис.в). —вистки дають гучний звук ≥ описують сп≥ралепод≥бн≥ стр≥чки
(рис.г).
«апалювальн≥ засоби
ƒо запалювальних засоб≥в в≥днос¤ть вироби, що призначен≥ дл¤
передач≥ вогню п≥ротехн≥чним сум≥шам. ƒо них належать б≥кфорд≥в шнур
(вогнепров≥дний шнур), стоп≥н, порохов≥ ф≥т≥л≥, затримувач≥ та електрозапали.
ј) ¬огнепров≥дний гн≥т представл¤Ї собою пов≥льно палаючий вогнепров≥д,
сердцевина ¤кого складаЇтьс¤ ≥з слабоспресованих зерен дим-ного пороху, а
оболонка - ≥з пластиф≥кованих лл¤них або бововн¤но-паперових ниток. ÷¤ оболонка
захищаЇ серцевину в≥д механ≥чних пошкоджень та проникненн¤ вологи.
¬огнепров≥дний шнур використовують дл¤ запа люванн¤ зар¤д≥в чорного пороху, дл¤
передач≥ вогню м≥ж к≥лькома п≥ротехн≥чними виробами, та ¤к затримувач у
п≥роелементах. ¬огнепров≥дний шнур виготовл¤ють наступним чином. ƒр≥бний димний
порох, що висипаЇтьс¤ тонким потоком, швидко опл≥таЇтьс¤ к≥лькома нитками. ƒл¤
б≥льшоњ герметизац≥њ пороху останн≥ шари покривають водонепроникними речованими
- смолою, параф≥ном, клеЇвою фарбою. ѕорох захоплюЇтьс¤ з л≥йки направл¤ючою
бавовн¤но-паперовою ниткою, при цьому дос¤гаЇтьс¤ р≥вном≥рний розпод≥л ≥ ущ≥льненн¤
пороху, що забезпечуЇ пов≥льне ≥ р≥вном≥рне гор≥нн¤ шнура. ѕроцес виготовленн¤
шнура йде безперервно. Ўнур випускають обр≥зками довжиною 10м. ¬ залежност≥ в≥д
типу та призначенн¤ вогнепров≥дних шнур≥в, останн≥ випускаютьс¤ з р≥зними
д≥аметрами та нит¤ними шарами. ƒ≥аметр звичайних б≥кфордових шнур≥в 1-8 мм.
Ўвидк≥сть гор≥нн¤ 10±1 см/с. Ѕ) —топ≥н складаЇтьс¤ з пучка
бавовн¤но-паперових ниток, ¤к≥ просочен≥ розчином н≥трату кал≥ю ≥ покрит≥
пороховою масою. —топ≥н виготовл¤ють наступним чином. Ѕавовн¤но-паперов≥ нитки
намотують на рами так, щоб отримати смужку шириною 2,5-3,0 мм, на кожну з ¤ких
йде 3-8 ниток. «н¤т≥ з рам мотки ниток пом≥щують у 25% розчин н≥трату кал≥ю.
≥льк≥сть розчину повинна бути у 4 рази б≥льшою за масу занурених ниток. „ерез
дв≥ години нитки в≥дтискають ≥ сушать при температур≥ 25-30?— доти, доки не
випаруЇтьс¤ вс¤ волога, близько 2-3 годин. ѕ≥сл¤ цього стр≥чки просочують
пороховим т≥стом, що складаЇтьс¤ з 12ч. пороховоњ м`¤кот≥, 3ч. води, 2ч. спирту
≥ 0,25ч. гум≥араб≥ка або декстрину на 1ч. вз¤тих ниток. ѕросочуванн¤ триваЇ 2-3
години. ƒал≥ стоп≥н намотують на рами, ¤кщо потр≥бно опудрюють пороховою
м`¤коттю, ≥ сушать при температур≥ 25-30?— прот¤гом трьох дн≥в. —топ≥н повинен
мати вигл¤д вузькоњ чорноњ смужки з однаковою шириною ≥ товщиною, без вузл≥в ≥
проcв≥т≥в м≥ж нитками. Ќа в≥дкритому пов≥тр≥ стоп≥н повинен гор≥ти ≥з швидк≥стю
3-5 см/с, а пом≥щений у паперову трубку - майже миттЇво. ѕод≥бними за будовою Ї
п≥роксил≥нов≥ нитки, що представл¤ють собою п≥роксил≥нов≥ смужки, ¤к≥ покрит≥
невеликою к≥льк≥стю пороховоњ м`¤кот≥. —топ≥н використовують дл¤ швидкоњ
передач≥ вогню м≥ж складовими п≥ротехн≥чних вироб≥в. Ќайчаст≥ше стоп≥н
зам≥нюють пороховим ф≥т≥льом. ¬) ѕороховий ф≥т≥ль представл¤Ї собою
паперову трубочку або стр≥чку д≥аметром до 1,5 мм, що просочена розчином
н≥трату кал≥ю, в середин≥ ¤коњ знаходитьс¤ порохова м`¤коть. ѕризначений дл¤
передач≥ вогню в др≥бних виробах та п≥роелеметах. √) «атримувач≥ представл¤ють собою паперов≥, пластмасов≥ або глин¤н≥ товстост≥нн≥ трубки, у
внутр≥шн≥й канал ¤ких запресована запалювальна сум≥ш. Ќайчаст≥ше
використовуютьс¤ у виробах висотноњ д≥њ. ƒ) ≈лектрозапали складаютьс¤ з
електричних дрот≥в, картоноњ, пластмасовоњ або метал≥чноњ трубки, в середин≥
¤коњ знаход¤тьс¤ струмоп≥дводи, мостик накалу ≥ запалювальна сум≥ш.
≈лектрозапали використовують дл¤ безпечноњ подач≥ вогню до групи наземних або
висотних феЇрверочних вироб≥в, служать дл¤ керуванн¤ п≥ротехн≥чним д≥йством.
Ѕудова та виготовленн¤
окремих вид≥в феЇрверочних вироб≥в
‘еЇрверочн≥ вироби
‘еЇрверочн≥ вироби бувають найр≥зноман≥тних конструкцњй. ƒо них
ставл¤ть наступн≥ вимоги: 1) вони повинн≥ бути безпечними у виготовлен≥,
перевезен¤х ≥ користуван≥; 2) повинн≥ давати максимальний барвистий ¤скравий
спецефект. Ѕезпека повинна бути на першому м≥сц≥. ƒл¤ кожноњ певноњ категор≥њ
вироб≥в встановлюЇть небезпечна зона д≥њ феЇрверка, та зона спостереженн¤ (зона
гл¤дач≥в). ѕ≥ротехн≥чн≥ феЇрверочн≥ вироби мають свою класиф≥кац≥ю. ¬
залежност≥ в≥д ступенн¤ небезпеки њх под≥л¤ють на профес≥йн≥ та загального
користуванн¤. ѕрофес≥йн≥ феЇрверки запускають п≥ротехн≥ками (та в≥йськовими),
¤к≥ мають в≥дпов≥дний дозв≥л та документи, що п≥дтверджують њхню квал≥ф≥кац≥ю.
ƒо цих вироб≥в в≥днос¤ть феЇрверки великих кал≥бр≥в (б≥льше 2" дюйм≥в,
>5 см). ¬ироби загального користуванн¤ призначен≥ дл¤ ос≥б в≥д 16-18 рок≥в.
¬ залежност≥ в≥д характеру д≥њ та застовуванн¤ феЇрверки под≥л¤ють на вироби
н≥чноњ (веч≥рньоњ) д≥њ та денн≥. ѕерш≥ створюють р≥зноман≥тн≥ св≥тлов≥ та звуков≥
ефекти, друг≥ - звуков≥ та димов≥ ефекти ≥ спалюютьс¤ т≥льки в день.
ѕ≥ротехн≥чн≥ вироби також под≥л¤ють на вироби наземноњ д≥њ, перех≥дноњ та
висотноњ д≥њ. ј також вироби, ¤к≥ спалюють в прим≥щенн¤м, концертних залах ≥
т.д.
≤.
ѕ≥ротехн≥чн≥ феЇрверочн≥ вироби наземноњ д≥њ
ѕризначен≥ дл¤ створенн¤ п≥ротехн≥чних ефект≥в на земл≥ (або над
землею до к≥лькох метр≥в). 1) ольоров≥ св≥ч≥ (утворюють кольорове полум`¤); 2)
ѕ≥ротехн≥чн≥ факели (утворюють кольорове полум`¤); 3) ¬ибухов≥ вироби
"петарди" (вибувають, тр≥щать); 4) —виски (свист¤ть); 5) ¬огн¤н≥
п≥руети (швидко обертаютьс¤ розкидуючи ≥скри та полум`¤); 6) итайськ≥ колеса
(швидко обертаютьс¤ розкидуючи ≥скри та полум`¤); 7) ‘онтани (розкидують ≥скри
та полум`¤); 8) ¬одопади (розкидують ≥скри та полум`¤).
≤≤. ѕ≥ротехн≥чн≥
феЇрверочн≥ вироби перех≥дноњ д≥њ
ѕризначен≥ дл¤ створенн¤ п≥ротехн≥чних ефект≥в в≥д земл≥ або над
землею до к≥лькох дес¤тк≥в метр≥в). 1) ¬огн¤н≥ бджоли, птахи, сател≥ти (швидко
обертаютьс¤ розкидуючи ≥скри та полум`¤, взл≥тають вверх); 2) ¬огн¤н≥ дзиги,
ракети без стаб≥л≥затора (швидко обертаютьс¤ розкидуючи ≥скри та полум`¤,
взл≥тають вверх, вистр≥люють кольорове полум`¤ або/й ≥скри); 3) ѕ≥ротехн≥чн≥
бураки (вистр≥люють кольоров≥ з≥рочки або ≥скрист≥ комети); 4) –имськ≥ св≥ч≥
(вистр≥люють кольоров≥ з≥рочки або ≥скрист≥ комети); 5) ћ≥н≥ салюнт≥ установки
(вистр≥люють кольоров≥, ≥скрист≥ комети та п≥роелементи, ¤к≥ розриваютьс¤
кольоровим полум`¤м або/й ≥скрами); 6) –акети (взл≥тають вверх ≥ розриваютьс¤
кольоровим полум`¤м або/й ≥скрами).
≤≤≤. ѕ≥ротехн≥чн≥
феЇрверочн≥ вироби висотноњ д≥њ
ѕризначен≥ дл¤ створенн¤ п≥ротехн≥чних ефект≥в над землею до
к≥лькох сот метр≥в). 1) ¬елик≥ ракети (взл≥тають вверх ≥ розриваютьс¤
кольоровим полум`¤м або/й ≥скрами або вистр≥люють р≥зноман≥тн≥ складн≥
п≥роелементи); 2) —алютн≥ установки (вистр≥люють вверх р≥зноман≥тн≥
п≥роелементи, ¤к≥ розриваютьс¤ кольоровим полум`¤м або/й ≥скрами); 3) ¬исотн≥
салют-снар¤ди (вистр≥люютьс¤ ≥з морт≥р, метал≥чних, пластмасових, паперових
труб, ≥ розривають р≥зноман≥тними п≥ротехн≥чними звуковими ≥ св≥тловими
спецефектами).
¬икористана та рекомендована л≥тература:
1. Ѕыстров
».¬. раткий курс пиротехнии - ћ.: ¬оениздат, 1940. - 224с.
2. √орст ј.¬.
ѕороха и взрывчатые вещества - ћ.: ћашиностроение, 1974.
3. ƒемидов
ј.Ќ., ¬ведение в пиротехнику -ћ.: ¬оиниздат, 1939.
4. ЋихачЄв
¬.ј. ѕиротехника в кино - ћ.: »скусство, 1963.
5. ћаксвел ¬.
ѕиротехнические свистки // ¬опросы горени¤ и детонационных волн. „етв. —имп.,
ќборонгиз, ћ., 1958.
6. ‘рейман
ј.ј. раткий курс пиротехники - ћ.: ќборонгиз, 1940. - 148с.
7. ’имическа¤
энциклопеди¤: ¬ 5 т.: нун¤нц ».Ћ. (гл. ред.) и др. - ћ.: Ѕольша¤ –оссийска¤
энциклопеди¤. “1-3, 1988-1992.
8. „ельцов
ѕ.ћ. ѕиротехни¤. Ёнциклопедический словарь. »зд. Ѕрокгауза ‘.ј. и ≈фрона ».ј.,
т.46, с.663-676, 1898.
9. Ўидловский
ј.ј., —идоров ј.». и јнтонов ¬.ћ. »скусство управл¤ть огнЄм // Ќаука и жизнь.
1971. є6. с.82.
10. Ўидловский
ј.ј. ќсновы пиротехники - ћ.: ћашиностроение, 1973. - 320с.
11. Bleser D. Round Stars and Shells, N.Y., 1994, 74p.
12. Conkling J.A. Chemistry of Pyrotechnics: Basic
Principles & Theory - N.Y.: Dekker, Marcel, Inc., 1985 - 216p.
13. Lancaster R. Fireworks Principles & Practice -
N.-Y.: Chemical Publishing Co., Inc., 1972.
14. Perigrin T. Introductory Practical Pyrotechnics,
N.Y., 1986 - 190p.
15. Shimizu T. Fireworks: The Art, Science and
Technique - Austin, Texas: Pyrotechnica Publications, 1981.